191
Кметь см. Къметь.
I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). — Пан продав непокірного кріпака другому у село, де жила і Уляна (Панас Мирний); Невже пропаде й панщина, і хлопи будуть вольні? Шляхту потоптали в болото, в багно! І хто потоптав? Мої закатовані вороги, козаки та мої панщанники хлопи (І. Нечуй-Левицький); Не хочеться за діло взяться, наче не її руки, — усе так неспірно, недотепно роблять, як тії панщани (Ганна Барвінок); У Києві на Подолі Братерська наша воля Без холопа і без пана Сама собі у жупані Розвернулася весела (Т. Шевченко); А той народ, що з-за Дніпра Колись од лядської неволі Сюди прийшов шукать добра.., Став кметом пана і потяг Свій піт гарячий в панські скрині (Я. Щоголів).
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
Синонимы:кметь сущ.муж.одуш. (2)
ед.им.
Къметь, къмети (сподвижники, слуги, дружина).Пр12.
мн.им.
Къметь, къмети (сподвижники, слуги, дружина).Пр12.
Кметь, кмет:
— селянин [46-1;46-2]
— старовинна назва селянина, хлібороба [44-1]
— холоп, слуга, упосліджений [10]
Кме́ті:
— селяни, прислуга [13]
191
Кметь см. Къметь.
[kmet']
ч.
kmieć
кметь, кмет
дружинник, воїн; селянин-кріпак
КМЕТЬ див. кмет.
див. кмет.