ВИТИНА́НКА, и, ж.
1. Ажурний візерунок, вирізаний ножицями або ножем зі складеного вдвоє, вчетверо, увосьмеро й більше білого чи кольорового паперу.
Це страшно, коли те, що жило в народі упродовж століть, відходить у небуття. Мовляв, для чого нашим сучасникам паперова витинанка на стіні, коли маємо багаті розкішні килими (з публіц. літ.);
Сучасні витинанки використовують у дизайні інтер'єрів клубів, ресторанів, готелів (із журн.).
2. Різновид українського народного декоративного мистецтва.
Витинанка була невід'ємною частиною українського побуту. По ній можна було читати, що відбувається в селі, хто народився, де весілля, які свята (із журн.).
Різновид укр. народного декоративного мистецтва; ажурні прикраси, витяті ножицями або ножем із складеного удвоє, учетверо, увосьмеро білого або кольорового паперу, орнамент геометричний або рослинний, іноді антропоморфний, вел. роль тла; з'явилися у XIX ст., поширені на Поділлі, Подніпров'ї, Прикарпатті.
[wytynanka]
ж., мн. витинанки
wycinanka, pl wycinanki