Значение слова "ВАТАГА" найдено в 86 источниках

ВАТАГА

найдено в "Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона"

[Польское слово вата (wata) означает рыболовную сеть, не слишком длинную и не слишком широкую, концы которой прикрепляют к двум палкам, держась за эти палки, рыбаки бродят по воде. Слово ватага в актах Северо-западного края и Царства Польского не встречается, но встречается слово Wataman, в значении начальника какого-нибудь общества, табуна] — дружная толпа, артель, шайка, вообще всякое временное или случайное товарищество для работ, для попутья и проч. По Волге, Днепру, Каспийскому и Черному морям В. называется не только артель рыбаков, но и самое место, пристанище рыбаков для неводного залова, со всем устройством для этой ловли. Из приволжских селений многие прежде были ватагами. Временный приют неводных рыбаков называется станом; на ватаге же (каспийской) бывают землянки, избы для жилья, подвалы (вавилоны) с ледниками, пристань, помост на сваях под крышей (плот) и проч.Устройство В. на берегах Каспийского моря регулируется правилами, изложенными в Уставе каспийских рыбных и тюленьих промыслов 27 мая 1865 г., дополненном правилами 4 июня 1871 г. (Приложение к ст. 434 Устава Сельского Хозяйства, Св. Законов т. XII, ч. 2, по изд. 1886 г.). В 1865 г. берега Каспийского моря, морских заливов и ильменей, а равно и берега островов, на всем пространстве, предоставленном вольному промыслу, объявлены были свободными для пристанища ловцов и устройства В. на одну версту, начиная с заплесков при самой высокой воде. Изъятие допущено лишь для тех участков этой прибрежной полосы, которые до 1865 г. принадлежали частным лицам и по каким-нибудь причинам не подверглись экспроприации на основании Устава 1865 г. На таких участках в полной собственности прежних владельцев оставлено по одной квадратной версте на каждую устроенную там в то время В. На прибрежной полосе, предоставленной в общее пользование, участки под устройство В. отводятся астраханским управлением рыбных и тюленьих промыслов в размере четверти квадратной версты, сроком на 24 года, с платежом ежегодного оброка в казну. Высочайше утвержденным 11 дек. 1887 г. положением комитета министров отвод рыбопромышленникам участков под В. временно приостановлен, и предписано не заключать на оные контракты в тех местностях береговой полосы Каспийского моря, где существование В. будет министром государственных имуществ признано вредным для рыбопромышленности. Мера эта принята потому, что на В. обыкновенно устраиваются для рыбной ловли разного рода приспособления (ватажные забойки), благодаря которым хищнически расточаются наши рыбные богатства. — В кулачных боях, играх, хороводах участвующие делятся на две ватаги. У казаков ватагой назывался раньше глубокий строй для всех походных движений (противоположное: лава). В Курской губ. ватагой называется стадо овец, телят, мелкого скота. Ватаг, ватажок — на юге атаман, старшина, большак, коновод, предводитель, устроитель артели, шайки, толпы, игры. В Новгородской губ. старшина рыболовной артели называется ватамман. Слово это, как и В., впервые встречается в новгородских грамотах XIII стол.

А. Я.

найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"

ватага ж. разг. Большая шумная компания, группа людей (обычно о молодежи, детях); гурьба.

найдено в "Русско-английском словаре"

ватага
ж. разг.
crowd, throng, band

найдено в "Словаре синонимов"

ватага См. общество, стадо, толпа... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. ватага общество, стадо, толпа; кодла, ватажка, свора, гурьба, сборище, артель, орава, шобла, стайка, орда, группа, шайка Словарь русских синонимов. ватага см. толпа Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. ватага сущ. • толпа • гурьба • орава • орда Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. ватага сущ., кол-во синонимов: 24 • артель (16) • богомольщина (2) • ватажка (1) • вятка (10) • галавера (2) • группа (98) • гурьба (8) • кагала (1) • кодла (18) • кош (13) • ловля (28) • орава (11) • орда (14) • рыбалка (13) • рыболовня (3) • сборище (40) • свора (15) • стадо (23) • стайка (6) • толпа (59) • тоня (10) • утуга (3) • шайка (22) • шобла (17) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: артель, богомольщина, ватажка, вятка, галавера, группа, гурьба, кодла, кош, ловля, орава, орда, рыбалка, рыболовня, сборище, свора, стадо, стайка, толпа, тоня, утуга, шайка, шобла

найдено в "Энциклопедическом словаре"

Ватага [ Польское слово вата (wata) означает рыболовную сеть, не слишком длинную и не слишком широкую, концы которой прикрепляют к двум палкам, держась за эти палки, рыбаки бродят по воде. Слово ватага в актах Северо-западного края и Царства Польского не встречается, но встречается слово Wataman, в значении начальника какого-нибудь общества, табуна] — дружная толпа, артель, шайка, вообще всякое временное или случайное товарищество для работ, для попутья и проч. По Волге, Днепру, Каспийскому и Черному морям В. называется не только артель рыбаков, но и самое место, пристанище рыбаков для неводного залова, со всем устройством для этой ловли. Из приволжских селений многие прежде были ватагами. Временный приют неводных рыбаков называется станом; на ватаге же (каспийской) бывают землянки, избы для жилья, подвалы (вавилоны) с ледниками, пристань, помост на сваях под крышей (плот) и проч. Устройство В. на берегах Каспийского моря регулируется правилами, изложенными в Уставе каспийских рыбных и тюленьих промыслов 27 мая 1865 г., дополненном правилами 4 июня 1871 г. (Приложение к ст. 434 Устава Сельского Хозяйства, Св. Законов т. XII, ч. 2, по изд. 1886 г.). В 1865 г. берега Каспийского моря, морских заливов и ильменей, а равно и берега островов, на всем пространстве, предоставленном вольному промыслу, объявлены были свободными для пристанища ловцов и устройства В. на одну версту, начиная с заплесков при самой высокой воде. Изъятие допущено лишь для тех участков этой прибрежной полосы, которые до 1865 г. принадлежали частным лицам и по каким-нибудь причинам не подверглись экспроприации на основании Устава 1865 г. На таких участках в полной собственности прежних владельцев оставлено по одной квадратной версте на каждую устроенную там в то время В. На прибрежной полосе, предоставленной в общее пользование, участки под устройство В. отводятся астраханским управлением рыбных и тюленьих промыслов в размере четверти квадратной версты, сроком на 24 года, с платежом ежегодного оброка в казну. Высочайше утвержденным 11 дек. 1887 г. положением комитета министров отвод рыбопромышленникам участков под В. временно приостановлен, и предписано не заключать на оные контракты в тех местностях береговой полосы Каспийского моря, где существование В. будет министром государственных имуществ признано вредным для рыбопромышленности. Мера эта принята потому, что на В. обыкновенно устраиваются для рыбной ловли разного рода приспособления (ватажные забойки), благодаря которым хищнически расточаются наши рыбные богатства. — В кулачных боях, играх, хороводах участвующие делятся на две ватаги. У казаков ватагой назывался раньше глубокий строй для всех походных движений (противоположное: лава). В Курской губ. ватагой называется стадо овец, телят, мелкого скота. Ватаг, ватажок — на юге атаман, старшина, большак, коновод, предводитель, устроитель артели, шайки, толпы, игры. В Новгородской губ. старшина рыболовной артели называется ватамман. Слово это, как и В., впервые встречается в новгородских грамотах ХIII стол. А. Я.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); (Руфін (показує на громаду в'язнів):) Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). — Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

I. ЗАГІ́Н (організована збройна військова група), ВАТА́ГА, ВІ́ДДІЛ діал., ВИ́ПРА́ВА заст. рідко; ДРУЖИ́НА (у Стародавній Русі). Пізно ввечері кінний загін козаків виступив з села (О. Донченко); Ватага наддніпрянська перетворювалася на загрозу політичним інтригам Сходу і Заходу (І. Ле); — Дозволь мені з десятитисячним відділом (монголів) іти тухольським шляхом (І. Франко); Виправа козацька рушила з міста (Марко Вовчок); Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама, І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (І. Франко).

НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал., ГЛОТА́ діал., ТИ́ЖБА діал.; ТАБУ́Н розм., ОТА́РА зневажл., СТА́ДО зневажл., ОРДА́ підсил. розм., НАВА́ЛА кого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕ розм., ЗБІГО́ВИСЬКО розм., СХО́ДЬБИЩЕ розм. рідко, ЗДВИГ діал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМ розм., СТОВКО́ВИСЬКО розм., СТОВКО́ВИЩЕ розм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСК розм., ТИ́СНЯВА розм. (кого: народу, людей і т. ін. — тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГА розм., БА́НДА заст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВА розм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); — Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона (Катря) миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір'ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде — парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). — Пор. 1. гру́па, ску́пчення.

СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді — змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Й діал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об'єднаних з певною метою — для випасу, перегону в інше місце тощо). — Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. — Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); — Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). — Пор. 1. згра́я.

ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. (група людей ганебної поведінки). Кучмієнко ставав прекрасним хлопцем, душею товариства (П. Загребельний); — І чого ти, сину, ходиш усе до корчми? Там же стільки усякої наволочі та усякого безладдя! Чи компанія ж тобі оті п'яниці? (І. Нечуй-Левицький); Гукнув (Еней) на всю свою громаду (І. Котляревський); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода сріблястою стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (С. Голованівський); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Д. Ткач); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (П. Тичина); Розмова стала голосніша й чутніша.. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький); Коли не було за що випити, піджидали, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Панас Мирний); (Михайло:) Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків (І. Карпенко-Карий). — Пор. 1. гру́па.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z