ХИТРОМУ́ДРО

ХИТРОМУ́ДРО. Присл. до хитрому́дрий. Лист складено хитромудро (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 243); Фігури, цебто маяки, дуже хитромудро збудовані, на случай [випадок] несподіваного набігу, щоб разом оповістить увесь край (Стор., І, 1957, 263). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 66.