ГРАНУЛА

ГРА́НУЛА, и, ж.

1. спец. Дрібна щільна грудочка будь-якої речовини у вигляді зернини.

Гранули суперфосфату за своїм розміром і формою майже такі самі, як і насіння проса (з наук. літ.);

Акустичний рівнемір призначений для безконтактного вимірювання рівня сипких та кускових матеріалів із розміром гранул від 5 до 300 мм, а також для рідких і в'язких середовищ (з навч. літ.);

Сировина для виробництва вітамінних гранул традиційна – озимі культури, рапс, конюшина (з газ.).

2. біол. Зернисті частинки в клітинах організму.

Синтез білка здійснюється всередині чи навколо ядерця і в дрібних гранулах цитоплазми (з наук. літ.).

3. астр. Світлі утворення зернистої форми у фотосфері Сонця.

Середня тривалість життя гранули 7 хв. Після цього гранула розпадається, а на її місці виникають нові (з наук. літ.);

Окремі “зернятка” – гранули, з яких складається фотосфера Сонця, є хмарами розжарених газів (з навч. літ.).

— азурофильная гранула - амфофильная гранула - ацидофильная гранула - базальная гранула - базофильная гранула - белковая гранула - гранула волютина - гранула зимогена - муцигенная гранула - нейтрофильная гранула - оксифильная гранула - пигментная гранула - гранула протеина - секреторная гранула - слизистая гранула - эозинофильная гранула

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ГРАНУЛ;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): А;

Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра.Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др..1978.

• granule

• hrudka

• peleta

• zrnko

• zrno

• částice

gránulo m, gránula f

2. kerake

3. kuulike

4. terake

[hranuła]

ж.

granulka

chembe (-), chenga (-)