ЕНЕРГІ́ЙНІСТЬ

ЕНЕРГІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. енергі́йний. — Міцний дідуган, — думав Маковій, спостерігаючи холодне блискання дідових очей. Глянув на Шуру, на Михайла Гайворона і відзначив дивну подібність виразу енергійності у всіх трьох (Собко, Шлях.., 1948, 77); При повторенні однакових слів сильніше наголошується останнє з них у тому разі, коли енергійність виявлення почуття зростає, або перше — коли енергія спадає (Худ. чит.., 1955, 115). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 480.