АЛТА́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до алта́йці і Алтай.
Панас Олексійович повів алтайського гостя дорогого в чавуноливарний цех (І. Волошин);
Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймались на найкрутіші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (О. Гончар);
Ностратична спільність розпалася на шість великих сімей: афразійську, картвельську, індоєвропейську, дравідську, уральську та алтайську (з наук. літ.).
[ałtais'kyj]
прикм.
ałtajski
-а, -е.
Прикм. до алтайці та Алтай.
Алта́йський, -ка, -ке