КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Яновський); Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (І. Нечуй-Левицький); Он — наче келихи на дорогий шампан, Гриби, що лійками Їх звуть серед селян; Високі ковпаки — як кубків дно кругляве (М. Рильський); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Ільченко); Дністро вливався в закруглений лиман (І. Нечуй-Левицький); Якась тиха задумана усмішка опускала куточки його темних заокруглених уст (М. Стельмах).
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заокруглити.
2) у знач. прикм. Який має округлі лінії, округлу форму.
3) у знач. прикм., перен. Стрункий, чіткий, викінчений.
[zaokruhłenyj]
прикм.
zaokrąglony
див. круглий
Rounded