КАТОРЖА́НИН, а, ч.
Те саме, що ка́торжник 1.
Пробираючись поміж натовпом і стиха побрязкуючи кайданами, наперед мовчки вийшло троє каторжан (С. Васильченко);
Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (О. Донченко);
В бібліотеці вчений зібрав тисячі книг, які могли відкрити перед колишнім каторжанином прекрасний світ мрії, науки, великих трагедій і подвигів (О. Бердник);
* Образно. Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є iграшки вiршi. Є рани. Є повелителi i раби. I вiршi є – каторжани (Л. Костенко).
КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н. Рибак); Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (О. Донченко); Співа закутий у кайдани На палубі старий варнак (А. Малишко).
м.
condamné {-dan-} m aux travaux forcés
политический каторжанин — condamné politique
Rzeczownik
каторжанин m
katorżnik m
[katorżanyn]
ч.
katorźnik
-а, ч.
Те саме, що каторжник 1).
presidiario m
див. невільник
Convict