ТОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.
1. Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму.
Збудження дихання, кровообігу і загального обміну речовин у зв'язку з гімнастикою діє підбадьорливо, тонізує організм (з навч. літ.);
Він [неоцид] тонізує весь організм у цілому (з наук.-попул. літ.);
// перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати.
2. Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш) (див. тоні́чний 2).
Зберігаючи рівноскладовість, Сковорода вносить у вірш [“Всякому городу нрав и права”] певні елементи новаторства, тонізуючи його, наближаючи до дактиля (з наук. літ.).
ТОНІЗУВАТИ – ТОНУВАТИ
Тонізувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. Поліпшувати функціональний стан органів і тканин і т. ін. живого організму. 2. Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш).
Тонувати, недок. і док. 1. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні тощо). 2. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.
-ую, -уєш, недок. і док., перех., спец.
1) Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму. || перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати.
2) Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш) (див. тонічний 2)).
[tonizuwaty]
дієсл.
tonizować
To tone up