СЕРЕ́ЖКА, и, ж.
1. Те саме, що се́рга 1.
Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття, .. у вухах сережки блищать (Панас Мирний);
Від солодкої усмішки сережка в ніздрі [жінки] тремтіла (Леся Українка);
У правому усі йому теліпалась мідна сережка (П. Панч);
* Образно. Дивився [Макар] на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в холодному небі (С. Добровольський);
* У порівн. З ясенів спадає сухий лист на трухлу солому, падає додолу на зів'ялі півники, сережками чіпляється в бур'янах (С. Васильченко);
* Образно. * У порівн. На бруньках лип сережками звисають прозорі, синюваті краплини (М. Стельмах).
2. бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів.
Чоловічі квітки [волоського горіха] зібрані в сережки (з наук.-попул. літ.);
Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками і соком, що пробивав молоду кору (М. Стельмах);
Скоро по лісах викинуть зеленуваті сережки кремезні дуби (з газ.);
// рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід.
Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор (Григорій Тютюнник);
Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (П. Кочура).
3. Те саме, що се́рга 2.
Сережки у порід [курей] з високою несучістю великі, шовковисті, без зморшок і складок (з наук.-попул. літ.).
СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Нечуй-Левицький); Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима, сергами і браслетами (Григорій Тютюнник); Прийде (Гнат) з ярмарку, то вже неодмінно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста (М. Коцюбинський); Вони (татарки).. простромили в уші розкішні перлові кульчики (З. Тулуб); Лікарка залилась ніжним рум'янцем, аж маленькі вуха в кліпсах порожевіли (О. Гончар).
-и, ж.
1) Те саме, що серга 1).
2) бот. Суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів. || рідко. Волоть у деяких злакових рослин, а також грона ягід.
3) Те саме, що серга 2).
[sereżka]
ж., мн. сережки
kolczyk
сережки / куль-чикир / — kolczyki
(ботан.), колосовидное соцветие на поникающей оси со множеством однополых цветков, напр. у ивы, берёзы.
сере́жка
[сеирежка]
-жкие, д. і м. -ез'ц'і, р. мн. -жок
1) (вушна) earring, clip
2) бот. (на деревах) catkin, aglet, ament(um); (на вербі) pussy
див. серга
Сере́жка, -жки, -жці; сере́жки, сере́жок
2. bazia, baźka, kotka;
【阴】 耳环
• náušnice