ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг.
1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3.
Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, – не розбудиш найвишуканішими пестощами (Іван Ле);
– Пхе, яке паскудство! Можна зуби поламати, – сказала Олеся, одсовуючи тарілку; – це якась жорства, а не печеня (І. Нечуй-Левицький).
2. Мерзенний, гидкий вчинок.
Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей (Олесь Досвітній).
3. Погані, огидні або непристойні слова.
Таке паскудство в мене зривається з язика, що не дай бог... (М. Стельмах).
КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось.., а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка); Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей (О. Досвітній).
-а, с., вульг.
1) Властивість за знач. паскудний 2), 3).
2) Мерзенний, гидкий вчинок.
3) Погані, огидні або непристойні слова.
розм.
loathsome (nasty) thing, abomination, meanness, loathsomeness, nastiness, ugliness; enormity
він здатний на всяке паскудство — he'll play you the dirtiest tricks
Rzeczownik
паскудство n
paskudność f
[paskudstwo]
с.
paskudztwo
с.
ignominie f
Паску́дство, -ва, -ву