ВИСОКОПОСАДО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Працівник, службовець, який обіймає високу посаду.
Віддати шану пам'яті полководця прийшли не тільки державні високопосадовці, а й надзвичайні та повноважні посли Російської Федерації та Республіки Польща в Україні (із журн.);
Під час офіційного візиту високопосадовець зустрівся з лідерами політичних партій, представниками ділових кіл та громадських організацій України (з газ.);
Високопосадовці Закарпатської області обговорили питання ефективного використання лісових фондів (з Інтернету).
-вця, ч.
Той, хто посідає високу службову посаду.