ЛІ́НЗА (прозоре оптичне скло, обмежене правильними, переважно сферичними поверхнями), СО́ЧКА заст. Вона вихоплює з рефлектора (маяка) велику надтріснуту лінзу й, притиснувши її до грудей, збігає вниз (В. Кучер); Пані Офка сіла біля комина. Світло, проціджене крізь червоні сочки вітрини, обдавало її рожевим сяйвом (Юліан Опільський).
ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол. (між іншими такими ж); НАШАРУВА́ННЯ, НАПЛАСТУВА́ННЯ геол. (осадове утворення); ПРО́РІСТЬ (тонкий прошарок жиру в м'ясі або м'яса в салі); ПЛІ́ВКА, ПОВОЛО́КА (тонкий, на поверхні чогось); ПІ́НКА (на поверхні молока, вершків, сиропу тощо при нагріванні, кип'ятінні). Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського каменю (О. Гончар); Змерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Н. Кобринська); По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття, вкрило воду листом в три сталки (І. Нечуй-Левицький); Укопану глину беруть платками (Словник Б. Грінченка); Мис був високий, увесь білий, місцями білувато-сірий від вапняку і крейдяних мезозойських прошарків (З. Тулуб); Проверстки карбонатних порід у товщі глин; Лінза бурого вугілля; Діти з цікавістю розглядають нашарування глини й піску, на крутому урвистому березі річки темно-зеленими прожилками виступає глей (І. Цюпа); Це було неясне народження пісні про тяжку, але всеперемагаючу працю цих людей глибоко під землею, під гнітючим склепінням напластувань породи й вугілля (О. Донченко); З'явилися (на столі) рожева, з прорістю почеревина, брунатне кільце свіжої ковбаси (М. Стельмах); Озерце вкрилося тонкою крижаною плівкою (Л. Смілянський); Окрай шляху народів стоїть Та криниця глибока, Не заносить її в непогідь Пилюги поволока (Д. Павличко); — Щось хочете сказати? — Хочу, — відповіла мати, здіймаючи з країв мідного тазу рожеву, тремтливу від кипіння пінку (А. Шиян).
ЛІ́НЗА, и, ж.
1. фіз. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього.
Обіч стежки на лавках, поскладавши поруч милиці, сидять пенсіонери в окулярах з товстими лінзами (С. Андрухович);
* Образно. Аби душа була, мов лінза, без щербинки (П. Мовчан);
* У порівн. З його випуклих, як лінзи, очей падали у фужер сльози завбільшки з горошину (О. Чорногуз).
2. геол. Поклади, що залягають певними пластами.
У нижньому горизонті переважають різнозернисті кварцові піски та гравій, які у верхній частині заміщені середньо- і дрібнозернистими пісками з лінзами вуглистих глин і вторинних каолінів (з наук. літ.).
(1) Конта́ктні лі́нзи – спеціальні невеликі лінзи, які накладають безпосередньо на очі для корекції зору.
Контактні лінзи дозволяють займатися будь-яким видом спорту, не обмежують поля зору, не мають ефекту запотівання (з мови реклами);
Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан);
Всі, хто цього потребує, буде носити дуже якісні контактні лінзи, це дасть змогу міняти колір очей (В. Кожелянко).
-и, ж.
1) Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною та однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять крізь нього.
2) чого. Поклади, що залягають певними пластами.
[linza]
ж.
soczewka
контактні лінзи — soczewki kontaktowe мед.
【阴】
1) 理 透镜
2) 解 晶状体
Сочка, див. лупа, меніск
опт.
lens
Лі́нза, -зи, -зі; лі́нзи, лінз
Linse
Linse
Lins