Значение слова "СОНЯШНИК" найдено в 21 источнике

СОНЯШНИК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

СО́НЯШНИК, ч.

1. род. а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (обернена звичайно до сонця). Вирощують соняшник переважно на зерно і для одержання харчової та технічної олії.

Один соняшник розкинув розкішний лист над огорожею й схилив важку жовту голову через тин (І. Нечуй-Левицький);

Соняшник польовий;

Соняшник декоративний;

* У порівн. Застебнутий на всі гудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту (О. Гончар);

// род. у, у знач. збірн. Названі рослини в сукупності виду.

Одного соняшнику сіяв [Бараболя] двадцять десятинок з гаком... (О. Ковінька);

Культевувати соняшник;

Виробництво соняшнику.

2. род. а. Зрізана голівка або квітка цієї рослини.

* У порівн. Поправила [братова] біля столу налавник і повернула миле, округле, мов соняшник, обличчя до Якова (М. Стельмах).

3. тільки мн. Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів.

Тільки доїхали [вершники] до перших хат, як з соняшників вийшли два бійці (Григорій Тютюнник);

Хвилювалися жита, цвіли соняшники (А. Шиян).

4. Сім'ячко цієї рослини, використовується для отримання соняшникової олії.

5. род. у, збірн. Насіння цієї рослини.

– Вона була міщанка, перекупка: хлібом торгувала, рибою, соняшником... (Панас Мирний);

Лузати соняшник.

Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

1) род. -а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). || род. -у, у знач. збірн. Названі рослини в сукупності виду.

2) род. -а. Зрізана голівка або квітка цієї рослини.

3) тільки мн. Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів.

4) род. -у, збірн. Насіння цієї рослини.

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, олійна культура; походить з Америки; в Україні культурна форма з підвидами: с. польовий і с. декоративний; з їстівних насінин одержують соняшникову олію; використовують як корм для худоби і як декоративну рослину. СОНЯШНИК фото

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

1》 род. -а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям).|| род. -у, у знач. збірн. Названі рослини в сукупності виду.
2》 род. -а. Зрізана голівка або квітка цієї рослини.
3》 тільки мн. Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів.
4》 род. -у, збірн. Насіння цієї рослини.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

со́няшник

I [сон'ашни^ек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -ки^е, -к'іў (одна рослина)

II [сон'ашни^ек]

-ку, м. (на) -ку (збірне)

найдено в "Словотворчості незалежної України"

Со́няшник

Соняшник ← інститут Сонц(я)

Особа, яка має відношення до Інституту Сонця (Головна наукова обсерваторія), працює в ньому.

Соняшники найщасливіші у цей день (21 січня – день літнього сонцестояння) (1+1: ТСН, 21.06.11).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родуподсолнухімен. чол. родубот.подсолнух

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СО́НЯШНИК (однорічна олійна рослина), СО́НЯХ розм. Розкішні соняшники погойдуються по обидва боки дороги (Ю. Яновський); По грядках — мак і квіти, І сонях золотів (А. Малишко).

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 植向日葵

2) 【集】 向日葵

найдено в "Українсько-польському словнику"

[sońasznyk]

ч.

słonecznik

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"

I {со́нашниек} -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -кіў (одна рослина)II {со́нашниек}-ку, м. (на) -ку (збірне).

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

со́няшник 1 іменник чоловічого роду одна рослина со́няшник 2 іменник чоловічого роду збірне