-ую, -уєш, недок. і док., перех.
1) Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій.
2) дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іншій державі.
3) Надавати повноваження журналістам та радіотелекомпаніям висвітлювати важливі офіційні політичні та спортивні події (візити державних діячів, Олімпійські ігри, чемпіонати світу тощо).
[akredytuwaty]
дієсл.
akredytować
АКРЕДИТУВА́ТИ див. акредито́вувати.
Доручати, доручити, сповноважувати, сповноважити, уповноважувати, уповноважити
Акредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш
To accredit