ГЕМАТОКРИТ — об’ємна фракція еритроцитів у цільній крові (співвідношення об’єму еритроцитів і плазми крові), що залежить від кількості та об’єму еритроцитів. У сучасних гематологічних лічильниках Г. є розрахунковим (вторинним) параметром, визначеним за кількістю еритроцитів та їх об’ємом. Г. у нормі подано в табл. 1.
Таблиця 1. Гематокрит у нормі
| Вік | Жінки,% | Чоловіки,% |
| Кров із пуповини | 42–60 | 42–60 |
| 1–3 дні | 45–67 | 45–67 |
| 1 тиж | 42–66 | 42–66 |
| 2 тиж | 39–63 | 39–63 |
| 1 міс | 31–55 | 31–55 |
| 2 міс | 28–42 | 28–42 |
| 3–6 міс | 29–41 | 29–41 |
| 0,5–2 роки | 32,5–41,0 | 27,5–41,0 |
| 3–6 років | 31,0–40,5 | 31,0–39,5 |
| 7–12 років | 32,5–41,5 | 32,5–41,5 |
| 13–16 років | 33,0–43,5 | 34,5–47,5 |
| 17–19 років | 32,0–43,5 | 35,5–48,5 |
| 20–29 років | 33,0–44,5 | 38,0–49,0 |
| 30–39 років | 33,0–44,0 | 38,0–49,0 |
| 40–49 років | 33,0–45,0 | 38,0–49,0 |
| 50–65 років | 34,0–46,0 | 37,5–49,5 |
| >65 років | 31,5–45,0 | 30,0–49,5 |
Показник Г. широко використовується для оцінки ступеня вираженості анемії, при якій він може знижуватися до 15–25%, а також служить орієнтиром для визначення гемоконцентраційних змін та гемодилюції. Підвищення Г. до 55–65% характерно для еритремії, при симптоматичних еритроцитозах він підвищується менше — до 50–55%. Зміни Г. при різних захворюваннях представлено в табл. 2.
Таблиця 2. Захворювання і стани, що супроводжуються зміною гематокриту
| Г. підвищений | Г. знижений |
| Еритроцитози: – первинні (еритремія) – викликані гіпоксією різного походження – новоутворень нирок, що супроводжуються посиленим утворенням еритропоетину – при полікістозі та гідронефрозі нирок Зменшення об’єму циркулюючої плазми крові (опікова хвороба, перитоніт та ін.) Дегідратація |
Анемія Збільшення об’єму циркулюючої крові: – вагітність (особливо друга половина) – гіперпротеїнемії Гіпергідратація |
Бышевский А.Ш., Терсенов О.Л. Биохимия для врача. — Екатеринбург, 1994; Иньков А.Н. О чем говорят анализы. — Ростов-на-Дону, 2000; Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. — М., 1998; Лабораторные методы исследования в клинике / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др. — М., 1997; Цынко Т.Ф. Диагностика заболеваний по анализам крови и мочи. — Ростов-на-Дону, 2004.