ХІ́НСЬКИЙ, а, е, заст.
Китайський.
Ми саме обідали. Мама таки начинила гуску на хінський манір, а дідові вповіла, що то за старосвітським переписом (Ю. Винничук);
Його [професорів]погляд спинився на хінських та гіндуських божествах, що нагадували людський відбиток у ввігнутих і опуклих дзеркалах (В. Підмогильний).
-а, -е, заст.
Китайський.
Хі́нський, звич. кита́йський