АНАПЛАЗІ́Я, ї, ж., біол.
Перехід живих клітин і тканин у недиференційований стан, аж до повної неможливості визначення їх походження.
Ознаки анаплазії: зміна розмірів ядер та їх структури, зниження диференційованості клітин, порушення їх фізико-хімічних та біохімічних властивостей, інтенсивне розмноження клітин (з наук. літ.);
Анаплазія часто зустрічається в злоякісних пухлинах, що швидко ростуть (з наук.-попул. літ.).
-ї, ж.
Повернення клітин і тканин у недиференційований стан, при якому вони перестають виконувати специфічні функції і набувають здатності до необмеженого росту.