САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е.
Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління.
Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (з наук. літ.).
[samowrjadnyj]
прикм.
samorządowy
-а, -е.
Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління.