КАВРА́ТКА, и, ж., діал.
Кухоль.
Розлютований, скаженiючи, ухопив вiн важку кавратку, що нею рештанти [арештанти] пили воду, i кинувся знову до палiя (Б. Грінченко);
А часом принесе [старенький піп] то гарнець бобу, то кавратку меду (Л. Костенко).