Значение слова "ДИСЦИПЛІНА" найдено в 26 источниках

ДИСЦИПЛІНА

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. При виконанні своїх обов'язків йому особливо належить зберігати витримку (Ю. Бедзик); Його досвід, його вміння і витриманість врятували рибальське судно й людей (А. Шиян); Він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою (О. Гончар); Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Л. Дмитерко); Вона не мала характеру, її можна було на все підмовити (М. Коцюбинський); Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну врівноваженість (Ірина Вільде); Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (І. Ле); Нечіпай похмуро спалахнув, але дисципліна примушувала його стримати свої почуття (І. Микитенко); Зо мною нічого нового, здорова, .. видержка мене не покидає (Леся Українка); У хлопчика відразу зникав з обличчя безпомічний дитячий вигляд.. На ньому зразу з'являвся якийсь дивний не дитячий спокій, самовлада і певність у собі (С. Васильченко).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

ПРЕДМЕ́Т (коло знань, що становить окрему галузь викладання), ДИСЦИПЛІ́НА. — Надалі прошу не передавати мені ніяких записок. Надалі прошу питати лише по темі предмета, який я вам викладаю (Є. Гуцало); За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін, і тільки з геометрії ще мала двійку (О. Донченко).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

I -и, ж.

Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку.

••

Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам.

Емісійна дисципліна — дотримання емітентами встановленого режиму емісійних операцій.

Касова дисципліна — дотримання підприємствами, організаціями та установами правил приймання, зберігання та витрачання готівки.

Трудова дисципліна — суворе дотримання встановленого режиму праці.

Фінансова дисципліна — обов'язковий для усіх об'єднань, підприємств, установ, організацій та посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності.

II -и, ж.

Галузь наукового знання, навчальний предмет.

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. дисциплина (від латин. disciplina — витримка, виховання, розпорядок) — своєчасне і належне виконання правил і зобов'язань, додержання прийнятих законів і норм економічної діяльності. Розрізняють: договірну, платіжну, кредитну, трудову, технологічну Д. Це дотримання правил і режиму внутрішнього розпорядку, безпеки праці, високий рівень професійної підготовки і компетентності, висока якість праці, чесність, патріотизм, відданість справі фірми; використання і надання правдивої інформації; справедливе доброзичливе ставлення до співробітників і вміння толерантного ведення діалогу; критичність в оцінці результатів власної праці і вміння визначити свої помилки; високопрофесійне, своєчасне, ефективне виконання своїх функцій в реалізації завдань та програм фірми, постійне підвищення рівня професіоналізму; дотримання загальноприйнятних етичних і естетичних норм.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (встановлений порядок) discipline

залізна дисципліна — iron discipline

партійна дисципліна — party discipline

платіжна дисципліна — payment discipline

сувора дисципліна — severe (strict) discipline

трудова дисципліна — labour discipline; workshop discipline

2) (навчальний предмет) subject, course of study; (галузь науки) branch of science

навчальна дисципліна — subject matter

факультативна дисципліна — elective course

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

I -и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу.
|| Витриманість, звичка до суворого порядку.
Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам.
Емісійна дисципліна — дотримання емітентами встановленого режиму емісійних операцій.
Касова дисципліна — дотримання підприємствами, організаціями та установами правил приймання, зберігання та витрачання готівки.
Трудова дисципліна — суворе дотримання встановленого режиму праці.
Фінансова дисципліна — обов'язковий для усіх об'єднань, підприємств, установ, організацій та посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності.
II -и, ж.
Галузь наукового знання, навчальний предмет.

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

ім discipline; • дотримуватися дисципліни to maintain discipline • порушення дисципліни breach of discipline • порушник дисципліни violator of discipline; [військ] defaulter • бюджетна ~ budget(ary) discipline • виробнича ~ production discipline • грошова ~ monetary discipline • договірна ~ contract(ual) discipline • жорстка (сувора) ~ exact (harsh, stern, strict) discipline • трудова ~ labour discipline • фінансова ~ financial discipline

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

дисциплі́на (від лат. disciplina – вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. В суспільстві завжди існує загальнообов’язкова Д. і спеціальна Д., обов’язкова лише для членів певної організації (трудова, військова, партійна тощо). 2. Окрема галузь наукового знання.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

дисципліна; ж. (лат., вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов'язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації. В суспільстві завжди існує загальнообов'язкова Д. і спеціальна Д., обов'язкова лише для членів певної організації (трудова, військова, партійна тощо). 2. Окрема галузь наукового знання.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[dyscyplina]

ж.

1) dyscyplina (porządek) (порядок)

2) przedmiot (szkolny, np. biologia) (шкільна, напр біологія)

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду1. твердо встановлений порядок2. галузь наукового знаннядисциплина

¤ додержуватися дисциплiни -- придерживаться дисциплины;

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 纪律

Сувора дисципліна 严格的纪律

3) 课程, 学科

Обов'язкова дисципліна 必修课

найдено в "Економічному словнику"

(англ. discipline) обов’язкове дотримання в процесі діяльності кожним працівником і кожною організацією встановлених норм, правил і порядку. Дисципліна буває трудова, виробнича, фінансова, договірна.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

(армійська) порядок, розпорядок; (особиста) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, галузь науки; дисциплінка.

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

1. послух, слухняність, див. субординація, труддисципліна

2. наука

найдено в "Українсько-російському словнику"

1) дисциплина сувора дисципліна — суровая дисциплина 2) (отрасль научного знания) предмет, реже дисциплина обов'язкова дисципліна — обязательный предмет, обязательная дисциплина

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

дисциплі́на

[ди^есци^епл’іна]

-ни^е, д. і м. -н'і

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

дисциплі́на 1 іменник жіночого роду порядок дисциплі́на 2 іменник жіночого роду навчальний предмет

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука.

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Дисциплі́на, -ни, -ні