ВИСОТНИЙ

ВИСО́ТНИЙ, а, е.

1. Стос. до висоти (у 1–3 знач.).

Чим вище піднімаються гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшу кількість висотних поясів вони мають (з наук.-попул. літ.);

Мама вважає, що час од часу ми повинні дихати висотним повітрям (А. Дімаров);

Сонце просвітлювало [просвічувало] через вуаль висотних тонесеньких хмарок (Л. Дереш).

2. Дуже високий, багатоповерховий (про споруду).

Мов голі, височенні скелі, виднілися витягнуті вгору висотні будинки (Л. Дмитерко);

Осторонь димарів, просто посеред кучерявого виноградника, зростала третя висотна споруда (І. Волошин);

Знялися в небо легкі висотні будинки, і ти біля них – маленький-маленький (В. Стус).

3. спец. Признач., пристосований для польотів на великій висоті.

Поодинокі зірки. Але декотрі з них рухаються в просторі, і виявляється, що то всього-на-всього сигнальні вогні висотних літаків (О. Гончар);

Висотні ракети піднімаються на розвідку “верхньої атмосфери” (із журн.);

Висотний двигун;

// Який відбувається на великій висоті.

Потім будуть стрибки – нічні й висотні, затяжні й на точність приземлення (з газ.).

БАГАТОПОВЕРХО́ВИЙ (про будинок, споруду — який має кілька або багато поверхів); ВИСО́ТНИЙ (який має багато поверхів). Будинок, в якому жила Катя, був дуже великий, багатоповерховий (Н. Забіла); В центрі Варшави красується висотний будинок Палацу культури (П. Козланюк).

ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм. (витягнутий угору й тонкий); КРУТИ́Й (про хвилю, морський прибій); ПАНІВНИ́Й (який піднімається над чимось, перев. над певною місцевістю). Ми опинились під темним склепінням високих дубів (П. Панч); Дорога його лежала повз елеватор, повзцю височезну споруду з бетону (О. Гончар); На самому вершечку цієї гори над кручею поляки поставили превисокий дерев'яний хрест на пам'ятку про повстання 1863 року (І. Нечуй-Левицький); Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться — стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок); У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (О. Гончар); Проти станції зводився в небо висотний будинок (В. Собко); Край дороги, впираючись у небо, шумлять гінкі тополі (І. Цюпа); Грає море, Хвилю підіймаючи круту (А. Малишко); Висота.. була панівною в цій місцевості (Я. Качура).

[wysotnyj]

прикм.

wysokościowy

висотний будинок — wieżowiec, drapacz chmur

1) high-altitude

2) (про споруду) tall, high-rise; multi-storeyed, many-storeyed

висотний будинок — skyscraper, high-rise building

【形】

1) 高地的, 高山的; 高度的

2) 高空的

2) 很高的, 多层的(指建筑物)

Вышынны