БАКЛАГА

БАКЛАГА (тат. б а к л а к), небольшой деревянный, керамич. или металлич. дорожный сосуд с узким коротким горлом и ушками на тулове для продевания ремня. Плоская цилиндрич. или диско-видная форма делает Б. удобной для но-шения. Иногда керамич. Б. имеют низкие конич. ножки и украшаются росписью цветными глазурями или рельефными кругами, а металлич. Б.-гравированными или чеканными узорами. (Илл. см. к ст. Сосуды художественные.)

БАКЛАГА

(тат.). 1) деревянный сосуд, иногда с носиком, употребляемый продавцами сбитня и в виде сырного круга для воды или вина в дороге. 2) деревянное ведро, подвешиваемое под осью лафета с водою для смачивания банника. 3) деревянное ведро с дегтем, подвешиваемое под телегой. 4) металлический сосуд для воды, составляющий часть амуниции солдата - манерка.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

БАКЛАГА

деревянный, несколько сдавленный с боков сосуд, по форме напоминает сплющенную бутылку.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

БАКЛАГА

тат.Деревянный сосуд, имеющий вид сдавленной с боков тыквы.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

баклага

и, ж. (< тат. baklak сосуд для воды).
Небольшой, обычно плоский сосуд с завинчивающейся крышкой или пробкой.
Баклажка — уменьш. к б.
Баклажный — относящийся к баклаге, баклагам.
|| Ср. бак, бидон, канистра, фляга.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

БАКЛА́ГА, БОКЛА́ГА, и, ж.

Невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини.

Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Г. Квітка-Основ'яненко);

Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу (А. Головко);

// Невелика металева, сплюснута з боків пляшка, яку носять при поясі у походах.

І рушив він, гвинтівка та баклага Весь скарб його, на битву йшли сини (А. Малишко);

Запасалися канатами, водою. Ті, що не мали баклаг, одержували їх у старшини (О. Гончар);

Федоська витягла з печі горщик, ополоником налила в баклагу окропу, заткнула і подала (М. Олійник).

ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Гончар); Вірочка підносила до його посинілих сухих вуст алюмінієву фляжку з поруділою болотною водою (Ю. Збанацький); В сніданок перекусили, напилися з баклаги теплої води, поїхали далі (Григорій Тютюнник); Він поклав у торбу дві товстенні книги.., папушу тютюну, вінок цибулі, книша, баклаг з оковитою (О. Ільченко); Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день, наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Франко); Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води, напоїв коня (О. Стороженко); Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): БАКЛАГ;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): А;

lata f, depósito m; cantimplora f (фляжка)