ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний із нею.
– Я часто думала над тим, – говорила далі Марійка, – яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (О. Донченко);
Фізичні досліди;
// Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики.
Він [працює] лаборантом при фізичному кабінеті (Леся Українка);
Фізична лабораторія; Фізичний факультет.
2. Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії.
Для вивчення фізичної природи небесних світил застосовують різні телескопи (з навч. літ.);
Бувало й так, що дробовий набій мав наслідки цілком невідповідні своїй фізичній структурі (Г. Хоткевич);
Особливо велике значення торфокомпости мають на піщаних ґрунтах, у яких внесення органічних речовин сприяє поліпшенню фізичних і хімічних властивостей (з наук. літ.);
Фізичні явища .. не змінюють природи тієї речовини, з якої складається предмет (з навч. літ.).
3. Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий.
Цей [Завадка] існує сам по собі, як фізичний протокол тамтого, як витвір молодої нагромадженої, а не витраченої енергії (Ірина Вільде).
4. Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини.
– Мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (А. Головко);
Рекорд – це не випадок і не щасливий збіг обставин, а звичайні фізичні дані плюс напружена довголітня самовіддана робота (В. Собко);
// Пов'язаний із станом організму, його відчуттями.
Я була тоді в стані хворобливої апатії, фізичної і моральної перевтоми (Леся Українка);
Вітя стогне й в'ється од подвійного болю – морального й фізичного (С. Васильченко);
Вітчизняна війна була вирішальною перевіркою духовних і фізичних сил нашої молоді (з наук. літ.);
// Пов'язаний із м'язовою діяльністю організму, його м'язовою силою.
Він бажав зайнятись бодай фізичною працею, щоб не допускати собі до голови настирливих думок і згадок (І. Франко);
Він наостанку порадив не забувати про фізичні вправи, що загартовують тіло (Олесь Досвітній);
Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник);
// Пов'язаний із яким-небудь діянням на тіло, організм.
Боліла голова, нестерпно нили натруджені ноги, і в душі з безсилою люттю бився розпач від свідомості того, що він рокований на фізичне й духовне отупіння (З. Тулуб);
Чимось він нагадував зараз схимника, що з властивим йому фанатизмом завдав собі фізичних тортур (Ю. Бедзик).
5. Пов'язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не духовний.
Ху! Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям (М. Коцюбинський);
Фізичне життя людини.
6. Стос. до статевих зносин, пов'язаний із ними.
До цього всього треба додати, що автор дуже підчеркує [підкреслює] фізичний бік любові Саніної до Савського (Панас Мирний).
-а, -е.
1) Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Фізичні досліди. || Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія.
••
Фізична геологія — наука, що вивчає процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної поверхні.
Фізичне поле — особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між частинками.
Фізична хімія — наука, що вивчає хімічні явища методами фізики.
2) Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії.
••
Фізична атмосфера — одиниця виміру тиску, що відповідає атмосферному тискові.
Фізичний маятник — тверде тіло, здатне здійснювати коливання навколо однієї нерухомої точки, що не збігається з центром його ваги.
3) Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий.
••
Фізичне зношування основних фондів ; Фізичний знос — утрата основними фондами споживчої вартості й первісних технічних властивостей, зумовлена використанням їх у процесі виробництва, а також під впливом атмосферних умов і т. ін.
4) Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини. ||Пов'язаний зі станом організму, його відчуттями. || Пов'язаний із м'язовою діяльністю організму, його м'язовою силою. || Пов'язаний з яким-небудь діянням на тіло, організм.
••
Фізична зарядка — комплекс фізичних вправ, що їх виконують із метою оздоровлення організму.
Фізична культура — всебічне вдосконалення й загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ із дотриманням правильного режиму в житті.
Фізичне виховання — виховання з метою зміцнення здоров'я людини й правильного її розвитку.
5) Пов'язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не духовний.
6) Стос. до статевих зносин, пов'язаний із ними.
МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.
ФІЗІОЛОГІ́ЧНИЙ (пов'язаний з фізіологією відносин між чоловіком і жінкою), ФІЗИ́ЧНИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ, ПЛО́ТСЬКИЙ заст.; СТАТЕ́ВИЙ, СЕКСУА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з відносинами статей); ЧУТТЄ́ВИЙ (пов'язаний із задоволенням тілесного потягу); ЕРОТИ́ЧНИЙ (пройнятий еротикою). Морально-психологічна і фізіологічна сторони любові існують не поруч, а одна в одній (з журналу); До цього всього треба додати, що автор дуже підчеркує (підкреслює) фізичний бік любові Саніної до Савського (Панас Мирний); А вона й справді закохалася в діда. Хтозна, що то за тяжіння в неї до нього було — плотське чи духовне (Ю. Збанацький); Статева мораль; Сексуальне життя людини; Чуттєва насолода; Еротичні потреби.
1) physical; (тілесний) corporal
фізична географія — physical geography
фізична особа — юр. physical person
фізична перевтома — physical exhaustion
фізична підготовка — спорт. physical conditioning
фізична праця — manual labour
фізична сила — physical strength
інститут фізичної культури — Institute of Physical Culture
2) (який стосується фізики) physics (attr.); physical
фізичний кабінет — physics laboratory
[flzycznyj]
прикм.
fizyczny
фізична сила — siła fizyczna
фізична хімія — fizykochemia
¤ фізичні здібності -- физические способности
¤ фізична величина -- физическая величина