РИБА́ЛЧИН, а, е.
Прикм. до риба́лка 1.
Сонце потрапило в шибки бідної рибалчиної хатини й зробило з тих тахлів щире золото, неначе хто повісив золоті щити серед темного бору (І. Нечуй-Левицький).
[rybałczyn]
прикм.
rybacki
-а, -е.
Прикм. до рибалка 1).
Риба́лчин, -на, -не