Поэзия Б. проникнута глубоким лиризмом, высоким гражданским пафосом. Б. воспевает героя-борца, жертвенный революционный подвиг (стихи «Элегия», «Борьба» и др.), гайдуцкую борьбу против турок (поэма «Гайдуки» и др.). В творчестве Б. сочетаются реалистическая типизация с революционно-романтическими чертами, мотивами народного творчества. Б. — один из зачинателей болгарской литературной критики; его высказывания по вопросам эстетики, роли литературы и искусства способствовали утверждению реализма в болгарской литературе.
Соч.: Съчинения, под ред. на Мих. Димитров, т. 1—3, С., 1949—50; в рус. пер.— Избранное, М., 1948; Публицистика, М., 1952.
Лит.: Димитров Мих., Христо Ботев, Идеи, личност, творчеств, 2 изд., София, 1945; Державин Н. С., Христо Ботев поэт-революционер, М.—Л., 1948; Воробьев Л. В., Христо Ботев, М., 1953; Шептунов И. М., Христо Ботев, в кн.:: Очерки истории болгарской литературы XIX—XX вв., М., 1959; Державин К.Н., Христо Ботев (1848—1876), М., 1962; Зарев П., Христо Ботев, С., 1963; Таринска С., Прозата на Христо Ботев, С., 1966; Горов К. Ж., Социално-икономичеките възгляди на Христо Ботев, С., 1968.
И. М. Шептунов.
БО́ТЕВ Христо
• БОТЕВ Христо
[25.XII 1848 (6.I 1849), Калофер — 20.V (1.VI) 1876]
- болг. революц. діяч, поет і публіцист. Нац. герой болг. народу. З 1863 жив в Одесі. 1863 — 65 навчався в гімназії, 1866 учителював у болг. селі Задунаївка (тепер у складі Арцизького р-ну Одес. обл.), підтримував зв'язки з революц. колами Росії. У 1867 повернувся на батьківщину, але через переслідування тур. властей виїхав до Румунії, де розгорнув революц. діяльність. Співробітничав у болг. емігр. пресі, видавав газети "Дума на българските емигранти" ("Слово болгарських емігрантів"), пізніше — газ. "Знаме". Брав участь у підготовці антитур. Квітневого повстання 1876. Загинув у бою на горі Вол у місцевості Йолковиця. Світогляд Б. формувався під впливом сусп. та естетич. ідей рос. революц. демократів; велику роль у становленні його поглядів відіграло знайомство з працями К. Маркса і Ф. Енгельса, хоча на розумінні ним соціального прогресу позначились також ідеї утопіч. соціалізму. В поетичній спадщині Б. — 20 ліричних, епіч. та сатир. творів, худож. образністю близьких до фольклору. Перший вірш "До моєї матері" Б. написав в Одесі. Ранні поезії ("До мого брата", "Втікачка", "Елегія", "На прощання" та ін.) створ. в елегійній тональності, присвячені рідним і близьким, що страждають у тур. неволі. У пізніших творах ("Боротьба", "Моя молитва", "Наступає темна хмара") помітно увиразнюються громадян. мотиви, звучить думка про необхідність активної боротьби за визволення батьківщини. Романтикою гайдуччини овіяні поезії "Хаджі Димитр", "На смерть Васила Левського". Сатир. твори спрямовані проти гнобителів, церковників, псевдопатріотич. діяльності лібералів ("Патріот", "Юріїв день", "У корчмі"). Б. переклав істор. драму М. Костомарова "Кремуцій Корд". 1976 у НРБ встановлено Міжнар. премію ім. Христо Ботева за досягнення в галузі патріотичної поезії. Укр. мовою твори Б. вперше переклав П. Грабовський (вірші "До моєї першої коханої", "Хаджі Димитр", "Молитва" — у зб. "З чужого поля", Львів, 1896). Окремими виданнями поезії Б. укр. мовою виходять починаючи з 1934. Серед перекладачів — В. Сосюра, П. Тичина, Д. Павличко, Д. Білоус та ін. Про творчість Б. писали П. Тичина, М. Рильський, О. Корнійчук, Д. Павличко, Р. Лубківський та ін. Образ Б. змальовано в драм. поемі Л. Дмитерка "Зоря на обрії".
♦ Тв.: Укр. перекл. — Поезії. К., 1949; Вибране. К., 1954; Поезії. К., 1977; [Вірші]. В кн.: Передчуття. К., 1979; [Вірші]. В кн.: Білоус Д. Вибране. К., 1980; [Вірші]. В кн.: Гущак І. Червоні крила світанків. Львів, 1980; Рос. перекл. — Избранное, М., 1976.
■ Літ.: Унджиев И., Унджиева Ц. Христо Ботев. М., 1976; Поглубко К. Христо Ботев и Россия. Кишинев, 1976; Лихачева Л. П. Христо Ботев. Биобиблиографический указатель. М., 1960.
О. В. Шпильова.
■ Избр., М., 1948; Публицистика, М., 1952.
● Державин К.Н., Х. Ботев, М., 1962.
1848-76, болгарський поет, діяч визвольного руху; національний герой; революційні та патріотичні вірші, статті, що закликали до визвольної боротьби проти турків.