СТИ́ХЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до сти́хнути;
// у знач. прикм.
Сула, Як стихлий спів, як сон, пливла... (І. Вирган).
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до стихнути. || у знач. прикм.