АГРЕ́СІЯ, ї, ж.
1. Незаконне застосування сили однією державою проти іншої, збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності і т. ін.
Будь-якій агресії – нема прощення. Той, хто розв'язав її, повинен зазнати найсуворішої кари (Б. Олійник);
Боротьба проти турецько-татарської агресії точилася ще протягом багатьох десятиліть (Ю. Мушкетик);
Вчинити акт агресії.
2. Ворожа внутрішня настанова або ворожий тип поведінки особи щодо когось або чогось.
Але, на диво, ніякої агресії не було. Лише один з тієї братії – він же староста камери – підійшов до Андрія й попросив закурити, пильно його оглядаючи (І. Багряний);
У психології агресія трактується: як результат внутрішньо властивої людині агресивності; як результат фрустрації; як продукт процесу навчання; як наслідок недостатньої або невдалої соціалізації (з наук.-попул. літ.).
3. Навальний наступ якого-небудь негативного для людини, природи і т. ін. явища.
Суспільство переживає нині своєрідну агресію шахрайства й оздобленого вишуканою теорією політиканства (із журн.);
Великого значення набуває забезпечення правопорядку та безпеки як окремих громадян, так і Української держави загалом, захисту громадянина і країни від проявів наркокриміналітету та агресії вітчизняного, міжнародного і транснаціонального наркобізнесу (із журн.).
НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. (раптовий напад, короткочасне вторгнення — перев. невеликими силами). Третій напад зробив Косинський з своїми козаками (І. Ле); Коли опришок, блищучи очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто.., Маруся тремтіла, мов сама мчалась конем (Г. Хоткевич); Німці їх (партизанів) боялися і кожної хвилини очікували несподіваних наскоків (О. Десняк); Сидів же хан після розгрому Золотої Орди століття в Криму, живучи набігами (О. Гончар); Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний). — Пор. 1. нава́ла.
-ї, ж.
Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації чи обмеження її незалежності.
••
Інструментальна агресія псих. — а) агресія, засвоєна в результаті підкріплення відповідних реакцій; б) агресивна дія, яка є засобом досягнення якої-небудь мети.
Непряма агресія — у міжнародному праві – агресія, яка здійснюється силами, що формально не входять до складу регулярних збройних сил якої-небудь держави.
Пряма агресія — у міжнародному праві – агресія, яка здійснюється регулярними збройними силами держави.
I
поведінка, яка має на меті завдання болю, страждань, шкоди; приймає форму фізичних, словесних вчинків; з'являється внаслідок фрустрації на ґрунті збуджених емоцій, гніву, злості (а. реактивна) чи в якості завченої поведінки з метою отримання певної користі (а. інструментальна).
II
застосування державою збройних сил проти суверенності чи політичної незалежності ін. держави.
[ahresyja]
ж.
1) napaść
2) agresja політ., військ.
¤ агресія проти держави -- агрессия против государства
【阴】 侵略
Aggression
Aggression
Aggression
Aggresjon