ША́ШКА¹, и, ж.
1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають у шашки; фішка.
2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра для двох партнерів, що провадиться на шахівниці спеціальними фішками.
Грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (І. Нехода);
Археологічні дані свідчать, що на території України шашки існували у давніх слов'ян вже у ІІІ ст.. н.е. (з наук. літ.);
// Набір фішок для такої гри.
3. спец. Заряд вибухової речовини певної форми.
Слово друга своїми устами Повторив я не раз під мостами, Закладаючи в шашки запали. З ним бійці у похід виступали (П. Воронько);
[Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашаки, і все полетить шкереберть (О. Гончар).
4. спец. Шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць та шляхів; торець.
(1) Стокліткові́ ша́шки – гра в шашки на дошці, поділеній на сто кліток.
У міському шахово-шашковому клубі розпочалися фінальні турніри за звання чемпіонів Києва з російських і стокліткових шашок (з газ.).
△ (2) Димова́ ша́шка – циліндричний металевий футляр, наповнений димовою сумішшю; використовують у військовій справі для створення димових завіс та в сільському господарстві для обкурювання рослин із метою захисту їх від заморозків і боротьби зі шкідниками.
Бійці розкидали димові шашки, затулили чорною повстю від ворога море й дали змогу підійти кораблям із гарматами й десантом (з газ.);
В останні роки з успіхом застосовують різні хімічні засоби боротьби зі шкідливими комахами ( комарі, мухи, сліпні тощо). Для цього найчастіше використовують гексохлоранові шашкі (із журн.);
(3) Підривна́ ша́шка – плитка, циліндр, кубик спресованої вибухової речовини.
Закласти запал в шашку.
ША́ШКА², и, ж., розм., рідко.
Те саме, що ша́бля.
От хоч би й він, Карпо Петрович. Він носив білі погони й шашку, як офіцер... (М. Коцюбинський);
Між думками командирським оком оглядає [Килигей] товаришів, внутрішньо перевіряє й себе, чи все в порядку, чи все готово до останнього бою. Так, все. Кінь міцний, шашка відточена, в серці сила духу й готовність... (О. Гончар).
1) Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці.
2) тільки мн. шашки, -шок. Гра на дошці, переділеній на 64 (іноді на 100, 144) світлі й темні клітини (поля), між 12 (20 або 30) світлими (перев. білими) та 12 (20 або 30) темними (чорними) кружальцями за певними правилами. || Набір фігур для такої гри.
3) Плитка, циліндр, кубик спресованої вибухової речовини.
••
Димова шашка — циліндричний металевий футляр, наповнений димовою сумішшю; використовується у військовій справі для створення димових завіс і в сільському господарстві для обкурювання рослин з метою захисту їх від заморозків і боротьби з шкідниками.
4) спец. Шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів; торець.
II -и, ж., розм., рідко.Шабля з майже прямим лезом і без гарди; традиційна зброя донських і кубанських козаків та кіннотників-кавказців.
••
Шашки геть! — військова команда: Витягти шашки з піхов, приготуватись до бою!