М'ЯСИ́ВО, а, с., розм.
М'ясо, м'ясна страва.
От квапить [Вовк] лапу до м'ясива... Як скочить Лев – аж диба стала грива... На Вовка бідного насів (Л. Глібов);
На повітрі готовилися саженні пироги, котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м'ясива (Г. Хоткевич).
М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський); Курилися раз у раз величезні огнища, де висіли на гаках кітли, оберталися рожни, де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко); Він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Як дав дитині м'яса, то каже: на кики! на кики! (Словник Б. Грінченка).
-а, с.
М'ясо, м'ясна страва.