Значение слова "ФАНТАЗІЯ" найдено в 28 источниках

ФАНТАЗІЯ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).

ІЛЮ́ЗІЯ перев. мн. (нездійсненна мрія, необґрунтовані сподівання), ОМА́НА, ФАНТА́ЗІЯ перев. мн. — Не треба ілюзій, не треба омани, — сердилась на себе Раїса (М. Коцюбинський); Іноді хіба що фантазіями тішить себе: як виросте син та буде вже курсантом морським або льотчиком, повезе вона його в те місто (О. Гончар)

ІМПРОВІЗА́ЦІЯ (прозовий, віршований, музичний твір тощо, створений без підготовки, попереднього обдумування), ЕКСПРО́МТ, ФАНТА́ЗІЯ. З кімнати Юлі часто доносились.. якісь невідомі мелодії, мабуть, її власні імпровізації (Р. Іваничук); Вірний собі, він записує в книгу ліричний експромт (Т. Масенко); Він хотів подивитись на ноти, але бачив, що вона грала без нот: се була її фантазія (Г. Хоткевич)

МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо), МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ), СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИ розм., ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров... Голодне марення про Ельдорадо... (М. Рильський); Маріння мої далекозорі, Не діждусь я слави ваших днів; Не побачу в світовім просторі Кинених в безмежність кораблів! (М. Зеров); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимеш напевно (Л. Дмитерко); Весна, весна, а в нас — гай-гай! Далеко зором не сягай, Згаси остаток мар (П. Грабовський); Якби ті фантазії справдилися, то хто знає, чи Краньцовська осталася б між живими? (Лесь Мартович); Безперечно, ілюзія прекрасна річ, але — на жаль, не завше (М. Хвильовий).

ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст., ЗА́БАГ заст. Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); — А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір'ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); (Енн:) Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар'єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); (Квітка:) Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); — Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); — Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ФАНТА́ЗІЯ, ї, ж.

1. Творча уява.

В Настусі рано заворушилась фантазія (І. Нечуй-Левицький);

Витвори наукового, розумового думання звичайно не обходяться без праці чуття та фантазії, і навпаки – витвори фантазії неможливі без праці розуму (І. Франко);

З інтонації її голосу буйна фантазія юності зіткала виразний портрет дівчини (А. Трипільський);

Народна фантазія оточила його [Кармелюка] ореолом виняткової краси, сили й мудрості (з наук. літ.).

2. Витвір уявлення; мрія.

Якби ті його фантазії справдилися, то хто знає, чи Краньцовська осталася б між живими? (Л. Мартович);

Я в казку дивную свою Усю фантазію ввіллю (О. Олесь);

У невичерпній ти насназі, Вітчизно, рушила у путь, Щоб давнє марево фантазій В прекрасну дійсність обернуть... (М. Рильський);

* У порівн. Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане, як фантазія, як мрія (І. Нечуй-Левицький).

3. Нічим не обґрунтована думка; вигадка.

[Лазарев:] Більш того. Я стверджую, що ми вже досягли Антарктиди. [Завадовський:] Фантазія! [Лазарев:] Фантазія?!! Ви подивіться .. До полюса рукою подати. Земля Антарктида... (О. Довженко);

[Фрося:] Ну й дались вони тобі, ті острови! (Пауза). Ти це серйозно, Костю? Чи знов фантазії? (Ю. Мокрієв);

// Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності.

Розповім вам все по правді, зовсім без фантазії, Що ся стало в місті Львові, у руській гімназії (І. Франко);

Батько мій був сангвінік, з вічними фантазіями, які ніколи не здійснялися (М. Коцюбинський);

[Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка).

4. Дивний учинок; примха, химера.

Селяни за той час оглядали машину..; старші похитували головами, деколи тілько муркочучи уривані слова, як: “панська фантазія” (І. Франко);

Пані Констанція має свої фантазії – в неї топлять соломою (М. Коцюбинський);

Пужално, теж одна з фантазій Аркадія, було дороге, зі шкіри й лаку, щедро інкрустоване сріблом та міддю (Ірина Вільде);

* Образно. Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям, любуючи на кожнім кроці все новими й новими фантазіями вибагливого потоку, малими водоспадами, озерцями, заточинами (Г. Хоткевич).

5. Музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми, виконуваний переважно експромтом; імпровізація.

Він хотів подивитись на ноти, але бачив, що вона грала без нот: се була її фантазія (Г. Хоткевич);

А. Штогаренко написав фантазію на українські теми для шкільного оркестру (з наук. літ.).

6. Літературний твір казкового, незвичайного змісту.

Якби до Вашого збірника мої “Єгипетські фантазії” не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад (Леся Українка).


найдено в "Музичних термінах"
(гр. phantasie - уява, вигадка) - 1. Здатність людської свідомості до внутрішнього уявлення явищ дійсності та створення на цій основі художніх образів. 2. Музичний твір довільної форми, яка не співпадає з усталеними побудовами (Г.Перселл, Д.Фрескобальді, Й.С.Бах, Ф.Е.Бах, В.Моцарт, Ф.Шуберт та ін.). 3. Інструментальна п`єса примхливого, фантастичного змісту і характеру музики (М.Балакірєв, К.Дебюссі, М.Мусоргський та ін.), якій притаманний відхід від звичних композиційних схем. 4. Довільне трактування різних музичних жанрів (Вальс-Ф. М.Глінки, Полонез-Ф. Ф.Шопена, Соната-Ф. О.Скрябіна та ін.) 5. Жанр інструментальної або оркестрової музики, який наближується до парафрази чи рапсодії (Ф. на теми Рябініна А.Аренського, Ф. Ф. Ліста і т. ін.). 6. Інструментальне 'монтування' тем і уривків, схоже на попурі (Ф. на теми оперет Ф.Легара, Ф. з пісень І.Дунаєвського тощо). 7. Синтез різних форм та програм в музиці ХХ ст. (Ф. для скрипки і фортепіано А.Шенберга, Ф.-бурлеска О.Месіана та ін.).
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Творча уява.

2) Витвір уявлення; мрія.

3) Нічим не обґрунтована думка; вигадка. || Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності.

4) Дивний учинок; примха, химера.

5) Музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми, виконуваний перев. експромтом; імпровізація.

6) Літературний твір казкового, незвичайного змісту.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. 1》 Творча уява.
2》 Витвір уявлення; мрія.
3》 Нічим не обґрунтована думка; вигадка.
|| Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності.
4》 Дивний учинок; примха, химера.
5》 Музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми, виконуваний перев. експромтом; імпровізація.
6》 Літературний твір казкового, незвичайного змісту.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) fantasy, fancy; (уява тж.) imagination

що за фантазія! — what an idea!

2) розм. (примха) whim, fancy

3) (вигадка) fib, fabrication; (нісенітниця) crotchet, moonshine

4) муз. fantasia


найдено в "Словнику іншомовних слів"
фантазія; ж. (лат., з гр., уява) 1. Творча уява. 2. Витвір уявлення, мрія. 3. Нічим не обгрунтована думка, вигадка, казка, байка, фантасмагорія. 4. Дивний вчинок, примха, химера. 5. Музичний твір вільної форми, виконуваний переважно експромтом; імпровізація. 6. Літературний твір казкового, незвичайного змісту.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
фанта́зія (лат. phantasia, з грец. φαντασία – уява) 1. Уява; створення нових образів на основі колишніх сприйнять, компонент творчої діяльності. 2. Мрія, продукт уяви. 3. Каприз, примха, химера. 4. В музиці – п’єса у вільній формі.
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 幻想, 梦想, 想入非非

2) 文学 创造性的想象; 想象力


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
(людська) творча уява; прв. мн. мрія; (пуста) вигадка, казка, байка, кн. фантасмагорія, о. на вербі груші, сон рябої кобили, с. утопія; (чиясь) примха, химера, фанаберія.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[fantazyja]

ж.

fantazja


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

фанта́зія

[фантаз'ійа]

-йі, ор. -йеійу


T: 977