Значение слова "ТЮТЮН" найдено в 65 источниках

ТЮТЮН

найдено в "Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона"
инородное название табака махорки.


Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице
найдено в "Толковом словаре Ожегова"
ТЮТЮН, -а, м. (прост.). Табак низкого сорта.
найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"
тютюн м. устар. Табак (обычно низкого сорта).



найдено в "Русско-английском словаре"
тютюн
м.
shag (tobacco)




найдено в "Словаре синонимов"
тютюн табак, дымное зелье, ядовитое зелье Словарь русских синонимов. тютюн см. табак Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. тютюн сущ., кол-во синонимов: 7 • бакун (3) • бурма (2) • дымное зелье (3) • махорка (12) • табак (43) • тюмень (5) • ядовитое зелье (4) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: бакун, бурма, дымное зелье, махорка, табак, тюмень, ядовитое зелье
найдено в "Энциклопедическом словаре"
Тютюн — инородное название табака махорки.



найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

ТЮТЮН (Nіcotіana L.) належить до родини пасльонових Solanaceae і налічує близько 70 видів одно- та багаторічних трав’янистих рослин і чагарників. Більшість видів ростуть у Південній Америці, 9 видів зустрічаються в Мексиці й Північній Америці, 15 — в Австралії та на островах південної частини Тихого океану. Родова назва Nіcotіana дана рослині К. Ліннеєм на честь французького дипломата та лікаря Ж. Ніко, який у ХVІ cт. надіслав Т. та його насіння до Парижу в подарунок королеві. Видова назва tabacum, латинізована від іспанської tabacсо, походить від назви американських індіанців. Найбільш відомі види: Т. клейкий (N. glutіnosa) і Т. запашний (N. suaveolens), як декоративні види вирощують Т. крилатий, або афінський (N. alata), та Т. лісовий (N. sylvestrіs). Т. вузьколистий (N. angustifolia) має великий вміст нікотину і культивується в багатьох країнах. Широко культивують Т. справжній, або віргінський (N. tabacum), та Т. сільський, або махорку (N. rustіca). Більшість сортів Т., що використовуються для вироблення якісної продукції, були виведені із цих двох основних видів.

Т. справжній є однорічною залозисто-опушеною рослиною. Коренева система стрижнева. Стебло прямостояче, опукло-ребристе, ближче до верхівки гіллясте, завв. 1–2 м. Листки завд. до 90 см, чергові, овальні або яйцеподібні, цілокраї, загострені на верхівці, тонкі, зеленого або жовтувато-зеленого кольору, з наркотичним запахом, неприємним гірким смаком. Прикореневі — зібрані в розетку з довгими крилатими черешками, стеблові — сидячі. Квітки великі, запашні рожеві, фіолетові або білі, в китицях, що розташовані на верхівках стебел. Віночок зрослопелюстковий з відгином 5 пелюсток. Плід — коробочка із численним дуже дрібним насінням неправильної опукло-овальної форми, з шорсткою поверхнею брунатного кольору. У дикорослому стані рослина не зустрічається. Т. сільський, або махорка, відрізняється черешковими листками і дрібними дзвоникуватими жовтими віночками.

Т. вирощують більш ніж у 100 країнах світу, головними з яких є Китай, США, Індія, Бразилія, Туреччина й Росія. Щорічно у світі виготовляється близько 7 млн тонн висушеного Т. Збір урожаю Т. починають через 4–6 міс після висадження. Зрізують окремі листки або цілі рослини. Сировину розвішують для сушіння, яке необхідне для поліпшення аромату й пальних властивостей Т. Після сушіння листки ферментують. Ферментація — це природна зміна хімічного складу Т. у процесі його витримування під пресом у теплому місці. Час ферментації суворо визначений, температура — не вище 50 °С. Після ферментації Т. знов висушують і відпаровують, щоб уникнути ламкості. Сортовані за якістю, розміром і кольором листки відправляють для подальшої обробки.

Духмяність Т. залежить від присутності ефірної олії (до 1,5%), ароматичність — від наявності смолистих речовин (до 6%). Його хімічний склад може змінюватися з віком і ярусністю листків, залежно від видових особливостей, під впливом ґрунтових, кліматичних і агротехнічних умов.

Азотисті речовини Т. представлені алкалоїдами та білковими речовинами. Головним алкалоїдом є нікотин. Нікотин міститься у всіх частинах рослини, крім достиглого насіння. Найбільша його кількість (до 6%) накопичується в листках. У невеликих кількостях наявні алкалоїди: норнікотин і анабазин. У листках є ароматичні сполуки — флавоноїди (похідні кемпферолу й кверцетину), кумарини (скополін). Серед органічних кислот знайдені яблучна, лимонна, щавлева, хлорогенова, у невеликих кількостях містяться мурашина, оцтова й масляна кислоти. Іншими складовими є альбуміни, камеді й неорганічні сполуки. Нікотин — метил-2-(3-піридил)-піролідин — безбарвна масляниста рідина з пекучим смаком, без запаху, добре розчиняється у воді й органічних розчинниках. На повітрі окиснюється: забарвлюється в коричневий колір і набуває характерного запаху. Нікотин — сильна отрута, яка легко всмоктується слизовими оболонками. При курінні утворюються піридин, фурфурол, колідин, ціанисто-воднева кислота, чадний газ та ін. Отруйний ефект куріння Т. дають саме ці сполуки. Токсична доза нікотину, яка гальмує діяльність нервової системи людини, становить 50–100 мг.

У сучасній медицині Т. та його алкалоїди майже не використовуються. Їх застосування обмежене галеновими препаратами та жувальною гумкою для відвикання від куріння; в Європі — гомеопатичними ліками при морській хворобі, епілепсії та як знеболювальне; в Китаї — як антигельмінтний засіб. У ветеринарії Т. іноді застосовують для лікування паразитозів. У сільському господарстві 40% водний розчин сульфату нікотину або водну витяжку рослини використовують як інсектицид. У промисловості із листків Т. одержують лимонну й нікотинову кислоти, а з нікотину — нікотинамід (вітамін РР).

Андреева Т.И., Красовский К.С. Табак и здоровье. — К., 2004; Богданов И. История табака. — М., 2007; Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений / Под ред. М.И. Борисова. — Минск, 1974; Палов М. Энциклопедия лекарственных растений. — М. — 1998.

Ткаченко М.Ф.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ТЮТЮ́Н, у́, ч.

1. Трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин.

Тютюн вирощують розсадою в парниках і на грядках, а потім з настанням теплої погоди висаджують на полі (з наук. літ.);

Запахла осінь в'ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський);

// Висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування.

Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (М. Коцюбинський);

Курив він такий лютий тютюн, що коло нього ніхто не міг стояти (О. Довженко).

2. Трав'яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або світло-фіолетовими квітками.

В центрі здіймалася клумба, засаджена резедою, матіолою, тютюном (М. Трублаїні);

Тютюн і маргаритки сіяла .. челядь для себе (Ю. Смолич).

(1) Ню́хальний тютю́н – мелений тютюн, приготовлений для нюхання.

– Іван Федорович наготував на долоні нюхального тютюну і наче чекав, коли його спитають (М. Трублаїні);

Покури́ти тютю́н (цига́рку і т. ін.) див. покури́ти¹;

Поку́рювати тютю́н (самоса́д і т. ін.) див. поку́рювати;

Тягти́ (тягну́ти) тютю́н (махо́рку, цига́рку, лю́льку, з лю́льки і т. ін.) див. тягти́.

◇ (2) Ді́ло тютюно́м па́хне (д) див. ді́ло;

Ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́) див. поню́шка;

Поню́хати таба́ки (тютюну́) див. поню́хати.


найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк). ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); (Бичок:) А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь). па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); (Залєський:) Справа у мене до тебе є. (Ганна:) Справа? (Залєський:) Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує (Тимко) вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим,
найдено в "Словаре иностранных слов русского языка"
БАКУН ИЛИ ТЮТЮН
низш. сорт махорки.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

ТЮТЮН
тур. dutun, курительный табак. Низший сорт курительного табака.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

тютюн
юна, мн. нет, м. (< тюрк. tütün курительный табак).
прост. Табак низкого сорта.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.


Синонимы:
бакун, бурма, дымное зелье, махорка, табак, тюмень, ядовитое зелье



найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Був такий рік, що тютюн невродив і якби не хліб, то бувби нарід бідив.

Глум з тютюну. Докір курцям, яким тяжко відвикнути від курення.

Дайте куме мені свого тютюну, бо від чужого вже язик пече.

Глум з курця, який ніколи свого тютюну не курить а прошений.

На бік процесію, бо тютюн везуть.

Коли важна річ уступає місце маловажній.

Спасибі за тютюн, це турецький, а не бакун.

Подяка за добрий тютюн. Турецький тютюн є запашний й приємний, а простий не такий, тому називали бакуном.

Як ти курець, то май свою люльку, і тютюнець.

Відмова, як хто просить тютюну у другого.


найдено в "Словнику синонімів української мови"

ТЮТЮ́Н (рослина, в листі якої міститься нікотин), ЗІ́ЛЛЯ розм.; КУ́РИВО (курильний); ТАБА́КА розм., КАБА́КА заст. (нюхальний); КРІПА́К розм. (міцний); САМОСА́Д, ГОРОДНЯ́К діал. (власного посіву й обробки). Чого не продавалося в цій крамниці! Тютюн і табака, смушеві шапки, червоні пояси (Марко Вовчок); Зараз Бугор сердитий никає побіля будки, — куриво кінчилось, тому й не в дусі (О. Гончар); — Так ке лишень, понюхаймо кабаки (Г. Квітка-Основ'яненко); Давид підійшов і поздоровкався. Закурили дядькового кріпака (А. Головко); У хаті лишився міцний дух самосаду (А. Шиян); Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк (Ю. Яновський).


найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Одно- чи багаторічна рослина родини пасльонових; походить з Америки; понад 70 видів, для заготівлі листя (сировина у тютюновій промисловості) на плантаціях вирощують махорку і т. справжній; містить 1,3% нікотину; численні ґатунки і типи сортів використовують для виготовлення цигарок і папірос (дрібно-, середньо-, широколисті, переважно світлі ґатунки), сигар, люлькового т. (Вірґінія, Кентаккі, Латакія та ін.). ТЮТЮН фото


T: 82