АЛАРМІ́СТСЬКИЙ, АЛЯРМІ́СТСЬКИЙ, а, е, заст.
Викликаний тривогою, розгубленістю, збентеженістю.
Є всі підстави відкинути алармістські сценарії, котрі малюють апокаліптичну картину розпаду і занепаду сучасної української культури (з публіц. літ.);
Почався не відступ, а нестримна алярмістська втеча (із журн.);
// Який виражає тривогу, розгубленість, збентеженість.
Десь у грудях я ще відчував алармістське тремтіння (із журн.);
Щоб розвіяти алармістський настрій, він провів ніч у безперервних розмовах (із журн.).