КОНЦЕПТУАЛІЗО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., КОНЦЕПТУАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Визначати концепт; виробляти концепцію (у 1 знач.) чого-небудь.
Людина наділена здатністю узагальнювати та концептуалізовувати факти, тим самим створюючи джерело мисленнєвої референтності (наприклад, пам'ять про прочитане, побачене) (з навч. літ.);
Філософія релігії як наука намагається концептуалізувати релігію, її природу та функції, філософськи обґрунтувати уявлення про божества (з наук.-попул. літ.);
Ефект ореолу в масовій комунікації можна концептуалізувати як тип зв'язків із громадськістю (з навч. літ.).