ЛИ́БАТИ

ЛИ́БАТИ, аю, аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається "либати" (Фр., VIII, 1952, 348). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 482.