ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол.
Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни.
Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (з навч. літ.);
Завдяки жирам в організмі засвоюється каротин (провітамін
А), який є в моркві, помідорах та інших овочах (з наук. літ.).
-у, ч., біол.
Органічні сполуки, з яких в організмі людини й тварини утворюються вітаміни.
[prowitamin]
ч.
prowitamina