вбежать глаг.сов. (3)
прош.ед.муж.
Я скоро к ним вбежал!ГоУ 1.4.
прош.мн.
Опрометью вбежали.ГоУ 2.9.
инф.
Изволили вбежать вы так проворно, Смешалась я.ГоУ 1.4.
Деепричастная форма: вбежав
вбігтиДієприслівникова форма: вбігши
1) (внутрь) entrar corriendo
2) (вверх) subir corriendo
Czasownik
вбежать
wbiec
entrer vi (ê.) en courant