МЕДВЕДЯ́

МЕДВЕДЯ́, я́ти, с., діал. Ведмежа. Він зліз униз до Максима, що порався коло медведиці і коло малих медведят (Фр., VI, 1951, 20). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 663.