ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); (Пані Люба:) Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. — ..скрізь татьба (С. Скляренко); (Олеся:) Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). — Пор. краді́жка, 1. розбі́й.
ГРАБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. грабува́ти.
– Я боронив інтереси України й буду далі їх боронити від усякого ґвалту й грабування, – різко промовив він (В. Підмогильний);
Долгорукий .. неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний).
-я, с.
Дія за знач. грабувати.
див. грабіж
див. грабіж
Грабува́ння, -ння, -нню, -нням
Rån; röveri
Ran; røveri
Ran; røveri
Pillage