Значение слова "ВІЛЛА" найдено в 23 источниках

ВІЛЛА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВІ́ЛЛА, и, ж.

1. іст. У Стародавньому Римі – заміський маєток.

Авари не скористалися віллами повержених ромеїв, розбили намети перед собором святого Антонія й живуть у наметах (Д. Міщенко);

Під час розкопок римської вілли поблизу Баальбека в Сирії було знайдено мозаїчне панно III ст., на якому розміщено портрети грецьких мудреців, які ведуть легендарний диспут із Сократом (з наук. літ.).

2. Заміський будинок, комфортабельна дача, звичайно із садом чи парком навколо.

По піскуватій лінії берега, серед тінистих садків, біліли розкішні вілли (М. Коцюбинський);

Збоку вілли, посеред парку, на маленькім аеродромі стоять аероплани різних розмірів (В. Винниченко);

Святково біліють невеличкі ошатні будиночки, вілли з граціозними колонами й багатоповерхові, новітньої архітектури, споруди (Є. Доломан).

найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"

(лат., італ. — маєток) 1. Оточені високими стінами заміська садиба, будинок з господарськими спорудами, майстернями, приміщеннями для охорони (Villa rustica) або міська будівля для відпочинку і розваг з терасовим парком, фонтанами, павільйонами (Villa urbana) у Стародавньому Римі. 2. Королівський палац, маєток в імперії Каролінгів (Villae regiae), на основі яких пізніше зростали міста. 3. Заміська резиденція знаті в Італії XV–XVII ст. у вигляді казино, невід'ємною частиною якої був великий палац серед терасового парку зі сходами, підпірними стінками, гротами, каскадами, фонтанами, скульптурами й павільйонами. 4. Міська садиба у вигляді палацу з господарськими будівлями і садом у Москві XVIII — 1-ї пол. XIX ст. 5. Комфортабельний приватний особняк XIX–XX ст., що знаходився серед саду в курортній зоні, у привілейованому районі міста або на його околиці.

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

У стародавньому Римі земельний маєток середньої величини (бл. 25-60 га), орієнтований на інтенсивне сільськогосподарське виробництво, засноване на праці рабів; з II ст. до н.е. також назва розкішної міської чи підміської садиби.

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

у стародавньому Римі земельний маєток середньої величини (бл. 25-60 га), орієнтований на інтенсивне сільськогосподарське виробництво, засноване на праці рабів; з II ст. до н.е. також назва розкішної міської чи підміської садиби.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

ві́лла (від лат. villa – сільський будинок, маєток) 1. В Стародавньому Римі сільська садиба. 2. Комфортабельний будинок з парком або садом в околицях міста або в курортній місцевості.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

Розкішна дача за містом чи будинок-особняк, звичайно із садом навколо.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

вілла; ж. (лат., сільський будинок, маєток) 1. В Стародавньому Римі сільська садиба. 2. Комфортабельний будинок з парком або садом в околицях міста або в курортній місцевості.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ві́лла

[в’іл:а]

-л:и^е, д. і м. -л':і (дача)

найдено в "Українсько-польському словнику"

[wiłła]

ж.

willa

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родувилла

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-и, ж. Розкішна дача за містом чи будинок-особняк, звичайно із садом навколо.