ПОВОЙНИК, повой, повоец (от повивать), старинный рус. головной убор замужних женщин, гл. обр. крестьянок. П. называли: 1) платок, полотенце, повязанные поверх другого головного убора; 2) мягкую шапочку из ткани, имевшую различную форму, но большей частью с круглым или овальным дном, околышем и завязками сзади. К нач. 20 в. П. вытеснил более сложные головные уборы -сороку, кичку. Обычно П. носили в будни (в праздники - кокошники).
ПОВО́ЙНИК, а, ч.
Старовинний російський головний убір, перев. заміжніх селянок, у вигляді пов'язки, яку надівали під платок.
Анна підбивала під голубий повойник легке, неслухняне .. волосся (О. Ільченко).
м. уст.
povoïnik m (serre-tête des femmes mariées dans l'ancienne Russie)
povóinik m (pañuelo para sujetar los cabellos que llevaban las mujeres casadas en la Rusia antigua)
-а, ч.
Старовинний російський головний убір заміжніх жінок.