Значение слова "ПОМІЩЕННЯ" найдено в 8 источниках

ПОМІЩЕННЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОМІ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. помісти́ти 1.

Видався [куток шафи] їй .. найвідповіднішим місцем для поміщення свого скарбу (Н. Кобринська).

2. рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь; помешкання.

Нікодим Пшестшельський жив у невеличкій кавалерській кватирі .. Салоник і спальня – отсе було все його поміщення (І. Франко).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПРИМІ́ЩЕННЯ (будівля, квартира чи кімната, в якій поміщається хтось, щось, яка використовується для чогось), ПОМІ́ЩЕННЯ заст.; НОРА́ розм., КУРНИ́К розм. (маленьке, незручне). Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення (О. Досвітній); В норах крамниць лихварі та міняйли Лічили прибутки з чужого добра (В. Мисик); Не видно було, щоб жандарми там так уже й знущалися в поліцейському курнику з діда (П. Козланюк).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-я, с.

1) Дія за знач. помістити 1).

2) рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[pomiszczeńna]

с.

pomieszczenie


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-я, с. 1》 Дія за знач. помістити 1).
2》 рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. сер. родупомещение


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
помі́щення іменник середнього роду
T: 40