ПОМІ́ЩЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. помісти́ти 1.
Видався [куток шафи] їй .. найвідповіднішим місцем для поміщення свого скарбу (Н. Кобринська).
2. рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь; помешкання.
Нікодим Пшестшельський жив у невеличкій кавалерській кватирі .. Салоник і спальня – отсе було все його поміщення (І. Франко).
ПРИМІ́ЩЕННЯ (будівля, квартира чи кімната, в якій поміщається хтось, щось, яка використовується для чогось), ПОМІ́ЩЕННЯ заст.; НОРА́ розм., КУРНИ́К розм. (маленьке, незручне). Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення (О. Досвітній); В норах крамниць лихварі та міняйли Лічили прибутки з чужого добра (В. Мисик); Не видно було, щоб жандарми там так уже й знущалися в поліцейському курнику з діда (П. Козланюк).
-я, с.
1) Дія за знач. помістити 1).
2) рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь.
[pomiszczeńna]
с.
pomieszczenie