Значение слова "ФЕНІКС" найдено в 19 источниках

ФЕНІКС

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ФЕ́НІКС, а, ч.

1. У міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) – чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав із попелу молодим.

Фенікс має крила кольору сапфіра, смарагда й інших коштовних каменів і вінець на голові (П. Загребельний);

* У порівн. Сто літ минуло, як те занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс із попелу, воскресло знов і в устах батька нової української літератури Івана Котляревського голосно залунало по широких світах (М. Коцюбинський);

Минули навіки дві чорних негод – Живе Україна! І вільний народ, Як з попелу Фенікс ожив і злетів І зорями зміряв простори степів (В. Стус);

// перен. Символ безсмертя, невмирущості, відродження.

[Клавдія:] Я не знаю, що це за люди. [Леся:] Це наші молоді сміливі друзі... казковий фенікс, що знову народжується на попелищі революції (Л. Смілянський);

* У порівн. Це моє рідне місто. Воно мусить постати з руїн, як фенікс із попелу (В. Собко).

2. Одне з сузір'їв Південного неба.

Сузір'я Фенікса.

найдено в "Словнику мови Стуса"

(грец. phoinix, букв. – багряний), -а, ч. 1. У міфології стародавніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) — казковий птах, який після смерті згорав і знову відроджувався з попелу. 2. перен. Символ відродження, невмирущості. І тут, як Фенікс, що зродився з пеплу, мені душа вертається із пекла. (ЧТ:71); Червона барка в чорноводді доль загубиться. І фенікс довгоногий перенесе тебе в ясні чертоги від самоволь, покори і сваволь. (П-1:56).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) У міфології деяких стародавніх народів – чарівний птах, який, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. || перен. Символ безсмертя, відродження.

2) Одне з сузір'їв Південного неба.

3) Фінікова пальма.

найдено в "Крилатих висловах"

Міф про фенікса виник у давній Аравії, а потім поширився в Єгипті і Греції. Існує кілька варіантів міфа. За одним з них, фенікс – орел з пір'ям вогненно-червоного й золотого кольорів – раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра. Там він спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу. У переносному значенні фенікс – символ вічного оновлення, безсмертя.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 У міфології деяких стародавніх народів – чарівний птах, який, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим.
|| перен. Символ безсмертя, відродження.
2》 Одне з сузір'їв Південного неба.
3》 Фінікова пальма.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

фе́нікс (грец. φοίνιξ, букв. – багряний) 1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. 2. Переносно – символ невмиручості, відродження. 3. Одне з сузір’їв Південного неба.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

фенікс; ч. (гр., букв. - багряний) 1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. 2. перен. Символ невмиручості, відродження. 3. Одне з сузір'їв Південного неба.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.міф.феникс

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

фе́нікс

[фен'ікс]

-са, м. (на) -с'і/-сов'і, мн. -си^е, -с'іў

найдено в "Українсько-польському словнику"

[feniks]

ч.

feniks

найдено в "Українсько-англійському словнику"

міф.