ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і, щоб не грішити, лягла мерщій спати (Панас Мирний); (Солоха:) За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? (М. Кропивницький); — Ми прогрішилися, Марійко! ..Нам було прийняти сиротя Михайлове (О. Кобилянська); — Що день, що час ми тяжко согрішаєм перед Господом нашим (Г. Квітка-Основ'яненко).
Дієприслівникова форма: погрішивши
погрешатьДеепричастная форма: погрешав, погрешая
недок. погрішати, док. погрішити
(проти) to sin (against), to commit a sin (against), to err (against)
ПОГРІШИ́ТИ див. погріша́ти.
див. погрішати.