ПРОЯ́СНЕННЯ

ПРОЯ́СНЕННЯ, я, с. Дія за знач. проясни́ти, проясня́ти, проя́снювати та дія і стан за знач. проясни́тися, проясня́тися, проя́снюватися. Я виходив на всяку арену, коли боротьба була потрібна для прояснення справи (Фр., І, 1955, 30); Справді, говорив Франко, Гоголь багато зробив для прояснення думок української інтелігенції (Рад. літ-во, 3, 1957, 46); Юренко ширше розвів повіки, і відблиск прояснення майнув у його круглих.. очах (Стельмах, І, 1962, 225). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 357.