НЕЗГІРШ, НЕЗГІРШЕ,
Незгірш, незгірше, нар.
1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372.
2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 547.