ПРОВОРНЕНЬКИЙ

ПРОВОРНЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до прово́рний.

Ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька, скрізь мотається (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (І. Нечуй-Левицький);

Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав Та якось у сільце й попав (Л. Глібов).

див. жвавий