ВРАЖЛИ́ВІСТЬ

ВРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вражли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Л. Укр., III, 1952, 435). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 757.