Значение слова "ПРИСВЯЧУВАТИ" найдено в 15 источниках

ПРИСВЯЧУВАТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВІДДАВА́ТИСЯ (якій-небудь справі, ідеям тощо), ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ПРИСВЯ́ЧУВАТИ (із сл. себе). — Док.: відда́тися, присвяти́тися, відда́ти, присвяти́ти. Після поразки революції (1905 р.) Хоткевич емігрує в Галичину й цілком віддається літературі, музиці, малюванню (з журналу); Мені здається, що мені треба присвятитися виключно науці (А. Кримський); Бодянський.. присвятив себе археології (І. Шаповал).

ПРИСВЯ́ЧУВАТИ кому, чому (призначати або підносити в дар комусь твір літератури чи мистецтва), ВІДДАВА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯЩА́ТИ заст.; ПРИУРО́ЧУВАТИ до чого (одну подію до іншої, перев. урочистої). — Док.: присвяти́ти, відда́ти, посвяти́ти, приуро́чити. Пушкіна перекладали на українську мову ще за його життя, причому перекладач "Полтави" Євген Гребінка присвятив свою роботу авторові (М. Рильський); Кожну думу, кожну пісню я Вітчизні віддаю (В. Сосюра); Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (І. Волошин).

ПРИДІЛЯ́ТИ (віддавати комусь, чомусь певний час, певне місце, увагу), ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, УДІЛЯ́ТИ (ВДІЛЯ́ТИ), НАДАВА́ТИ розм. — Док.: приділи́ти, присвяти́ти, уділи́ти (вділи́ти), нада́ти. Це був сором, пекучий сором, що він не приділяв синові уваги, розпустив його (О. Донченко); Ївга.. далеко не ввесь день присвячувала доні: мала дитина одбирала в неї чимало часу (Л. Яновська); Він давав їй ті короткі, наче безтямні оповіді, ведучи розмову з панночкою, котра теж уділяла йому далеко більше уваги, ніж паням (Олена Пчілка); Ядзя тим залицянням лікаря не надавала жодної ваги (Н. Кобринська).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПРИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., що.

1. Призначати, адресувати або дарувати щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).

Якось під час зустрічі Павло похвалився їй, що один сонет у своїй збірці присвячує їй, щоправда, зашифрувавши ім'я її ініціалами (А. Головко).

2. Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти.

Ївга .. далеко не ввесь день присвячувала доні (Л. Яновська);

Раїса присвятила хорому весь свій час, всі свої сили (М. Коцюбинський);

Ціле життя своє присвятив [М. В. Лисенко] збиранню української народної пісні (О. Довженко);

// у сполуч. зі сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь.

Почавши своє життя як дрібний канцелярський службовець, Іван Карпович [Тобілевич] рішуче порвав з чиновницькою роботою і присвятив себе українському народному театрові (М. Рильський).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок., присвятити, -ячу, -ятиш, док., перех.

1) Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).

2) Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти. || у сполуч. зі сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ую, -уєш, недок. , присвятити, -ячу, -ятиш, док. , перех. 1》 Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому-, чому-небудь (про твір літератури або мистецтва).
2》 Витрачати на кого-, що-небудь; приділяти.
|| у сполуч. зі сл. себе. Повністю віддаватися чому-небудь.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

недок. присвячувати, док. присвятити

1) to devote

присвячувати своє життя науці — to devote (to give up) one's life to science

2) (про працю, книгу) to dedicate

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】

1) 把…用在…上, 使…专供…之用

Присвячувати вільний час спорту 把闲暇时间用于体育运动

2) 献给, 把…奉献, 献身

Присвячувати себе науці 献身于科学

найдено в "Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)"